Створи себе сам

Чим відрізняється людина від тварини?

      Що таке людина? Це жива істота, яка відрізняється від тварини тим, що має мову, писемність, вміє мислити, будувати, творити тощо.
      Людина має душу, духовність, яка обмежує її діяльність певними правилами і нормами поведінки, яка створила цілу систему цінностей.
       Від тварини людину відрізняє душа, що перешкоджає їй робити зло.
       Люди, щоб полегшити собі життя і працю, утворюють колективи, бо не дарма ж говорять "Один у полі не воїн" або "Дерево міцне корінням, а людина — друзями".
      Людина має міцні зв'язки зі своєю країною, родиною, друзями. Цього не мають тварини, чи принаймні більшість тварин. Все це нам відомо.
Жити з гідністю. Що це значить.

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої одні.

В. Симоненко

    Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю корис­туватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Сові­стю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.

          Корінь гідності — у благородних переконаннях і думках, саме тому так важ­ливо очистити свою душу від чорних думок і плекати у ній тільки добрі почуття.

          Гідність і чистота думки — речі взаємозалежні, бо не може людина з поганими думками та заплямованою совістю називатися гідною, і навпаки — якщо людина гідна, то вона ніколи не принизить себе до безчесних намірів або амо­рального вчинку.

       Людина, яка має гідність, завжди буде діяти згідно з закона­ми честі та совісті, благородства та милосердя — вона ніколи не підставить під­ніжку, не встромить ножа у спину, не буде даремно давати обіцянки — вона за будь-яких обставин дивиться у вічі, незважаючи на те, хто перед нею — друг чи ворог.

      Гідність — це мудрість тримати себе в руках. Вона ніжна й тендітна і водно­час міцніша від броні, бо єднає дух і тіло, бо в її основі — непорочність і чисто­та душі. Та якщо її занедбати, як відбувається самогубство і цілковите знищен­ня — тлін і порох, душа всеспалюється, і залишаються тільки руїни.

     Благородство людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко людина може визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати са­мою суттю духовної культури, негідне ж — викликати зневагу.